Eskaro Ukraine входить до міжнародної групи Eskaro Group

Переваги водно-дисперсійних проникних ґрунтовок-концентратів перед готовими ґрунтовками.

Основним призначенням будь-якої ґрунтовки є підготовка поверхні перед нанесенням подальшого матеріалу. 

Під час ремонтно-будівельних робіт використовується багато різних матеріалів, які називають словом «ґрунтовка». Тому, призначення і сфера застосування цих ґрунтовок визначають їх властивості і склад. 

Далі ми будемо розглядати тільки один тип ґрунтовок, а саме проникні водно-дисперсійні ґрунтовки, які призначені для загальнобудівельних робіт, таких як підготовка поверхні перед нанесенням штукатурки, шпаклівки, клею для плитки, водно-дисперсійної фарби тощо. 

Проникні водно-дисперсійні ґрунтовки, представлені на ринку ремонтно-будівельних матеріалів України, можна розподілити на дві основні групи, які розрізняються за ступенем концентрації: 

1.  Готові до застосування ґрунтовки. 

2.  Ґрунтовки-концентрати. 

Перед покупкою ґрунтовки в споживача виникає питання: що ж краще придбати: готову ґрунтовку або ґрунтовку-концентрат? 

Щоби відповісти на це питання, необхідно детальніше розібратися в складі і властивостях обох груп ґрунтовок, а також у сферах їх застосування. 

Призначення і склад проникних водно-дисперсійних ґрунтовок 

За допомогою проникної ґрунтовки поверхню зміцнюють, а також зменшують (і вирівнюють) її вбираючу здатність. 

До складу проникної водно-дисперсійної ґрунтовки входять два основних компоненти: латексна дисперсія та вода. Латексна дисперсія є зв’язувальною (склеювальною, зміцнювальною) речовиною, а вода є розріджувачем (за допомогою якого латексна дисперсія розподіляється по поверхні). 

Латексні дисперсії в ґрунтовках можуть бути акриловими або стирол-акриловими. На етикетках і в технічних листах, як правило, і ті, й інші називаються «акриловими». Крім того, ці дисперсії можуть бути додатково модифіковані силіконовими смолами, у такому випадку такі ґрунтовки на етикетках і в технічних листах можуть називатися «силіконовими». 

Чим же принципово розрізнюються між собою продукти: готова ґрунтовка і ґрунтовка-концентрат? 

Розглянемо той варіант, коли обидва продукти виготовлені з однієї й тієї ж сировини (дисперсії). У такому випадку ґрунтовки розрізняються тільки кількістю латексної дисперсії в одиниці об’єму продукту, який розфасований у споживчу тару. І щоб із ґрунтовки-концентрату отримати готову ґрунтовку, концентрат необхідно розбавити водою. 

Коли ґрунтовку-концентрат розбавляють водою (у пропорції, яку рекомендує виробник), то отримують готову ґрунтовку. 

Однією з найважливіших властивостей, які характеризують якість ґрунтовки, є її сухий залишок. Сухий залишок ґрунтовки — це та «тверда речовина», яка залишається від ґрунтовки після випаровування з неї розчинника — води. 

Сухий залишок у ґрунтовці є тільки в латексної дисперсії (і в силіконовій смолі, якщо нею модифікована ґрунтовка). Саме від їх кількості в ґрунтовці й залежить її сухий залишок. 

Сухий залишок ґрунтовки вимірюється у відсотках. Наприклад, якщо після висихання 100 грамів ґрунтовки залишилося 5 грамів сухої речовини, значить сухий залишок ґрунтовки становить 5 %. Якщо залишилося 8 грамів, то 8 %, якщо 2,5 грама, то 2,5 %. 

Дуже важливим показником для ґрунтовки є розмір молекул дисперсії, з якої вона виготовлена. Здебільшого, акрилові дисперсії мають менший у 2-3 рази розмір молекул дисперсії порівняно з розміром молекул стирол-акрилових дисперсій. Але при цьому акрилові дисперсії дорожче стирол-акрилових більш ніж в 1,5 рази. 

Якщо порівнювати між собою дві ґрунтовки з однаковим зв’язувальним, але з різним сухим залишком, то виявиться, що при однаковій витраті (в м2/л) на однакові типи поверхні, ґрунтовка, що має більший сухий залишок, краще зміцнить поверхню (і зменшить її вбирачу здатність). І навпаки, для того щоби якісно зміцнити поверхню, кількості (об’єму) ґрунтовки з меншою кількістю сухого залишку потрібно більше, тому що ґрунтувати поверхню доведеться більшу кількість разів, для того щоб зміцнити («наситити») основу достатньою кількістю «сухого залишку». 

Якщо ж порівнювати між собою дві ґрунтовки, що мають різні розміри молекул і однаковий сухий залишок, то при однаковій витраті (в м2/л) на однакові типи поверхні виявиться, що ґрунтовка з меншим розміром молекул зміцнить поверхню краще. 

Саме тому ґрунтовки з малим розміром молекул (з акрилової дисперсії) рекомендується використовувати на відповідальніших ділянках ремонтних і будівельних робіт. 

Далі в тексті порівняння готових ґрунтовок із ґрунтовками-концентратами, ми будемо розглядати стосовно тільки продуктів на основі стирол-акрилової дисперсії не модифікованої силіконовими смолами. 

Який же сухий залишок має бути у «якісної» готової ґрунтовки? Практика показує, що в якісної ґрунтовки сухий залишок має бути приблизно 5–6 %. Саме такий сухий залишок мають готові ґрунтовки, які пропонуються на ринку серйозними виробниками ЛФМ і виробниками сухих сумішей. 

Для того щоби зробити готові ґрунтовки більш привабливими за вартістю для покупця, деякі виробники знижують собівартість ґрунтовок просто за рахунок зменшення в них кількості латексної дисперсії (зв’язувального), що автоматично призводить до зниження їх зміцнювальної здатності. Найчастіше такі ґрунтовки використовуються для невідповідальних робіт. 

Ми не будемо наводити приклади конкретної продукції й виробників, але зазначимо, що на українському ринку будівельних матеріалів зустрічаються недорогі готові «ґрунтовки», у яких при перевірці сухий залишок виявляється 1,5% і навіть 0,8%. 

Виробники в переважній більшості випадків не вказують кількість сухого залишку своїх ґрунтовок, тому споживач має можливість оцінити їх якість тільки після застосування. 

Типи і властивості поверхонь. 

Які бувають типи поверхонь з(а ступенем вбирання й міцності), які вимагають підготовки за допомогою проникної водно-дисперсійної ґрунтовки? 

Примітка: Якщо поверхня невбираюча, то для її підготовки проникну ґрунтовку використовувати не можна. 

Розрізняють три основних категорії поверхонь (за ступенем вбирання й міцності): 

  • 1.     Сильно вбираючі (неміцні або дуже пористі) поверхні: ракушечник, газобетон, пінобетон, цементно-піщані штукатурки з низьким вмістом цементу, гіпс, алебастр. 
  • 2.     Середньо вбираючі (досить міцні) поверхні: гіпсокартон, цементно-піщані штукатурки, бетон, цегла червона, цегла силікатна, ДВП, ДСП, МДФ. 
  • 3.     Мало вбираючі (дуже міцні, щільні непористі) поверхні: важкий бетон, натуральний камінь (плитняк, піщаник і т.д.). 

Особливості ґрунтування поверхонь різних (за ступенем вбирання й міцності) категорій. 

Для ґрунтування різних (за ступенем вбирання й міцності) категорій поверхонь необхідно використовувати ґрунтовки з різною кількістю сухого залишку. 

Є загальне правило під час ґрунтування поверхні проникною ґрунтовкою: 

Чим більше вбираючою й неміцною є поверхня, тим більший сухий залишок має містити проникна ґрунтовка. І навпаки, чим менш вбираюча й більш міцна поверхня — тим менший сухий залишок має бути в проникній ґрунтовці. Правильно заґрунтована поверхня повинна відповідати наступним вимогам: 

  • 1. На поверхні не має бути видимої суцільної блискучої плівки. Плівка є ознакою переґрунтування поверхні й негативно впливає на адгезію подальшого матеріалу. 
  • 2. Після проведення долонею з несильним натисканням по поверхні - з поверхні не повинно нічого обсипатися, а долоня має залишитися чистою, без слідів пилу, крейди та ін. Якщо щось обсипається або долоня забруднена, то поверхня недоґрунтована. 
  • 3. Крапля води, нанесена на поверхню, не повинна в неї вбиратися протягом 30–40 секунд. Після закінчення цього часу вода має вбратися поверхню. Якщо крапля води відразу вбралася в поверхню, то поверхня недоґрунтована. 

У разі якщо після нанесення одного шару проникної ґрунтовки поверхня виявиться: 

  • - недоґрунтованою, то її необхідно обробити ґрунтовкою ще раз. 
  • - переґрунтованою, то з неї необхідно механічно повністю видалити суцільну блискучу плівку. 

І в першому, і в другому випадку для доведення поверхні до стану «правильної заґрунтованості» необхідно буде затратити додатково час, сили й матеріали. 

Використання готової ґрунтовки. 

У разі використання готової ґрунтовки (при нанесенні одного шару ґрунтовки) є велика ймовірність як недоґрунтувати поверхню, так і переґрунтувати її. 

Для скорочення часу робіт на об’єкті кількість технологічних «підходів» до оброблюваної поверхні має бути скорочено до мінімуму. Тобто ґрунтування однієї й тієї ж поверхні, як один з етапів робіт, має бути виконано за один раз. 

Уявімо, що готова ґрунтовка містить невелику кількість сухого залишку, а ґрунтувати необхідно сильно вбираючу неміцну поверхню. У цьому випадку ґрунтувати поверхню доведеться як мінімум у 2 шари, причому доведеться ще чекати кілька годин для міжшарового висихання поверхні. 

Уявімо протилежну ситуацію, коли є якісна готова ґрунтовка з великою кількістю сухого залишку, але ґрунтувати необхідно слабо вбираючу дуже міцну поверхню. У цьому випадку після ґрунтування на поверхні обов’язково утворюється плівка, яку потрібно буде видаляти механічно. Щоби не переґрунтувати поверхню готовою ґрунтовкою при нанесенні її в один шар, перед застосуванням ґрунтовку необхідно буде розбавити водою, щоби зменшити кількість сухого залишку. 

Використання ґрунтовки-концентрату. 

Найважливішою перевагою ґрунтовки-концентрату в порівнянні його з готовою ґрунтовкою є те, що використовуючи ґрунтовку-концентрат, можна гарантовано виконати ґрунтування будь-якої категорії поверхні «за один підхід», тобто при нанесенні всього одного шару ґрунтовки . 

Для цього потрібно оцінити категорію поверхні, і з огляду на це ґрунтовку-концентрат розбавити водою (яка є на любому об’єкті будівництва або ремонту) в зазначеній виробником пропорції. Потім приготована (розведена) ґрунтовка наноситься на поверхню з витратою, зазначеною виробником. 

Наприклад, необхідно заґрунтувати бетонну поверхню, використовуючи ґрунтовку-концентрат. При цьому на етикетці ґрунтовки-концентрату зазначено: «для ґрунтування бетону (середньо вбираюча поверхня) розбавити ґрунтовку-концентрат із водою в пропорції 1:7, а потім приготованим розчином обробити поверхню з витратою 6–8 м2/л». 

Для правильного розрахунку витрати і приготування готової ґрунтовки з ґрунтовки-концентрату необхідно: 

  • 1. В один літр ґрунтовки-концентрату додати сім літрів води. В результаті  виходить вісім літрів готової ґрунтовки. 
  • 2. Цієї кількості ґрунтовки (8 літрів) буде достатньо для якісного ґрунтування від 48 до 64 квадратних метрів бетонної поверхні з витратою 6–8 м2/л. 

Деякі виробники вказують витрату і ступінь розведення ґрунтовки-концентрату у вигляді зручної для розрахунку таблиці. 

Приклад такої таблиці для ґрунтовки-концентрату Aura AquaGrund:

Вбирання поверхні

 сильнесереднєслабке
Матеріал гіпс, газобетон
пінобетон, 
черепашник
 
 штукатурка, 
бетон, цегла,
ГКЛ, ДВП, ДСП
 
 камінь, щільний
бетон
 
розбавлення
ґрунтовка-
концентрат/вода
 
       1:5         1:7          1:10 
кількість
готовой ґрунтовка
з 1л ґрунтовка
концентрата
 
       6л          8л         11л 
витрата
розведенної
ґрунтовка
 
      3-4 м²/л        6-8 м²/л       9-10 м²/л
витрата
ґрунтовка-
концентрата
 
         до
      24 м²/л
 
          до
       64 м²/л
           до
      110 м²/л

 

Інші додаткові переваги ґрунтовки-концентрату в порівнянні з готовою ґрунтовкою: 

  • -       для зберігання потрібно менше місця. 
  • -       для транспортування потрібно менше витрат. 
  • -       немає необхідності платити за розріджувач — воду, яка міститься в готовій ґрунтовці. 
  • -       немає необхідності платити за додатковий об’єм тари, яка потрібна для зберігання готової ґрунтовки. 
  • -       вартість одного літра готової ґрунтовки (з необхідною кількістю сухого залишку), яка виходить із ґрунтовки-концентрату, завжди гарантовано буде менше, ніж вартість одного літра готової ґрунтовки (з такою ж необхідною кількістю сухого залишку), але все це за умови, що готова ґрунтовка і ґрунтовка-концентрат зроблені з однакової дисперсії. 

Для того щоб оцінити економічну перевагу ґрунтовки-концентрату перед готовою ґрунтовкою, необхідно розрахувати вартість одного літра ґрунтовки, приготовленої з ґрунтовки-концентрату, і порівняти його з вартістю одного літра готової ґрунтовки. 

Ось приклад такого розрахунку та порівняння: 

Нехай, об’єм пляшки із ґрунтовкою-концентратом «1:10» — один літр і її вартість — 121 грн, а об’єм каністри із готовою ґрунтовкою 10л і її вартість — 220грн. 

З 1 літру ґрунтовки-концентрату «1:10» вийде 11 літрів готової ґрунтовки, при цьому вартість одного літра готової ґрунтовки складе: «121 грн: 11 л = 11 грн/л». 

Вартість же одного літру готової ґрунтовки буде: «220 грн : 10 л = 22 грн/л». 

11 грн/л безперечно менше ніж 22 грн/л, тобто економічно вигідніше купувати ґрунтовку–концентрат у порівнянні із готовою ґрунтовкою. 

Зважаючи на усе вищесказане, для кінцевого споживача ґрунтовки-концентрати є більш вигідним придбанням, ніж готові ґрунтовки.